Мова
Перегляди
59
NewsLetters

Щодня ми повинні боротися за Божу любов



Іноді ми завалені течією всіляких праць і обов'язків. З цим, звичайно ж, пов'язана певна заклопотаність, а іноді й нервовість. Це для нас хрест. Але і в цих ситуаціях треба знайти спосіб, як їх використати. Необхідно намагатися все, що приходить, переживати в співрозп'ятті і терпеливо, ще інтенсивніше особисто пережити цей час в єдності з розіп'ятим Ісусом. Так Бог дає нам можливість вмирати для свого «я» і приносити з вірою малі жертви. Дійсно, найважливішим є жити з віри! Господь хоче від нас, щоб наслідуючи Його, ми були свідоцтвом цьому світу про відданість Йому – нашому Господу і Спасителю. Тому необхідно, щоб це було цілковито – коли ми разом з Ісусом, любимо Його всім серцем, всією душею і всією силою. Це Божа норма, а одночасно перша і найбільша Заповідь. Вона дана нам як дзеркало, в яке можемо заглядати не раз на день, а кілька разів на день. Власне це пов’язано з співрозп’яттям і з співумиранням з Христом в різних ситуаціях дня, але головне – в молитві. Там ми можемо і повинні віддавати також те, в чому ми програли, коли наша темпераментність, егоїзм і неочищеність опанували нашими думками, жестами і словами, так що ми були не у вірі, а в собі. Цю боротьбу за Божу любов слід вести щодня. До смерті маємо що робити. Маємо здобувати заслуги і досвіди, які можемо передавати іншим – кожен згідно свого власного характеру, який був нам даний.