З правдивої єдності виходить життя воскреслого Ісуса

«Стара людина» має чіткі закономірності, які є дуже делікатними. Найкраще можна їх розпізнати і відмаскувати на собі, але ще інтенсивніше це відбувається, коли двоє або троє дійсно хочуть «стару людину» дати на хрест, щоб нас стосувалося: «Разом з Ним ми померли, разом з Ним, ми були поховані». А тоді нас буде стосуватися і те, що «разом з Ним ми воскресли». Тут не йдеться про фізичну смерть, фізичне поховання і фізичне воскресіння. Це питання віри і життя з віри, передусім тих основних кроків, до яких ми повинні щодня повертатися: 1) зректися себе, 2) взяти свій щоденний хрест. Іноді цей хрест певний період часу є той самий. Іноді протягом дня постає в кількох нових варіантах. Насамперед, йдеться про зречення своїх поглядів, переконань чи звичок навіть в дрібницях, а це болить! Яка це прекрасна річ, яке це чудове життя, що вже тут, на землі, можемо це робити. Яка ласка, що Господь дав нам це пізнання! З такої єдності, умовою якої є внутрішня смерть, тобто зречення своєї волі – і не один раз, а постійно – виходить життя воскреслого Христа.