Clicks1
NewsLetters

Роздуми над Словом життя Пс. 127,1

«Коли Господь не будує дому – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста – дарма пильнує сторож»

І це твердження зі 127-го Псалма принесе нам велику користь, якщо ми дійсно будемо усвідомлювати його суть.

Пояснимо це спершу на прикладі матеріального будівництва. Хто будував дім, той знає, зі скількома клопотами і проблемами це пов’язане. Спочатку треба купити земельну ділянку і отримати дозвіл на будівництво. Це вимагає біганини по різних установах. Людина вже мусить мати наскладано стільки грошей, щоб можна було не тільки розпочати будівництво, але й завершити. Тоді потрібно знайти порядних співробітників. При роботі часто існує ризик травмування, наприклад, коли безвідповідально поставлене будівельне риштування, або коли необережно працювати на висоті, або коли зверху впаде якийсь інструмент чи матеріал, або коли використовуються електроприлади і виникне замикання і т.п. Якщо працівник не дбає про безпеку, то може впасти, поранитися або й стати калікою на все життя. Загрожують десятки непередбачуваних небезпек. Хто будував, той це знає. Крім того, коли людина закінчить будівництво, то може не мати з нього жодної користі, як це підтверджує і випадок з Чехії. Близько 40 років тому 4 молоді сім’ї будували на одній вулиці свої родинні доми. Чоловіки важко трудилися, працювали навіть вночі, цілі суботи і неділі, не святкуючи жодного свята. Вони успішно добудували свої будинки, але невдовзі у всіх них розпалися сім’ї! В той час, як чоловіки старанно будували, їхні дружини знайшли інших мужчин. А потім судилися за доми. Це життєва трагедія зусиль без Бога. Ви збудуєте дім, але хтось інший матиме користь з нього, а ви лише втратите здоров’я. Бажання взяти у свої руки всі плани і зовсім не рахуватися з Богом рано чи пізно закінчиться дочасним чи вічним нещастям.

Але Псалом має насамперед духовний зміст. Фундаментом нашого духовного життя є наше навернення та прийняття Господа Ісуса. Якщо ми здобудемо цей добрий фундамент, то маємо надію, що будемо спасенні. Кожен християнин має будувати свою життєву будівлю на цьому фундаменті. Перш за все, не можна забувати, що будівничим повинен бути Господь. Він має Свої плани з нашим життям ‒ найкращі! З нашого боку потрібно шукати, пізнавати і реалізувати Божі плани, тобто Божу волю. Тоді Бог Своєю благодаттю будує нашу духовну будівлю. Ми маємо співпрацювати, дозволяючи очищати себе від свавілля, фальшивого добра та фальшивої любові, а це коштує нам певного самозречення. Це духовне будівництво насправді є наслідуванням Христа. Ми маємо перетворюватися до подоби Христа, а це є ціложиттєвий процес, пов’язаний з терпінням і хрестом. Якщо ми з’єднані з Богом і шукаємо Його волю, то справджується: «Тим, які люблять Бога, усе співдіє на добро» ‒ і найбільші страждання, і наші вороги, і навіть сили темряви. Усе в цьому Божому плані служить для нашого добра, але умова одна ‒ мусимо мати єдність з Богом. Він для нашого будування, чи точніше кажучи, для нашого очищення, використовує відповідні інструменти. Вже тут ми будуємо Божу будівлю, яка є духовною і вічною. Бог створив нас, віддав за нас Свого Єдинородного Сина, який любить нас і приготував нам дім у небі. Власне вже сьогодні ми співпрацюємо над будівництвом цього дому. Ісус каже, що ми повинні збирати скарби у небі, де іржа їх не псує і злодії не крадуть.

Якщо людина бере все у свої руки і розраховує лише на людські можливості, то деревину її зусиль, солому людської кар’єри та сіно власних фальшивих цінностей спалить вогонь чистилища. Якщо ми будуємо зі золота чистої любові до Бога та зі срібла наших діл віри, то в годину смерті і на Божому суді це вистоїть. Це скарби, які ми збираємо для неба.

В теперішній час хаосу, бомбардування білбордами, Інтернетом, телебаченням, радіо, нечистою музикою, оманливими ідеологіями та фальшивими церковниками, людина неспроможна сама вистояти. Потребуємо мати здорову християнську спільноту. Але передусім мусимо виділити щонайменше одну годину часу на молитву ‒ на розмову з Богом. Тому так важливо дотримуватися молитовних сторож і в духовному будівництві нашого життя пильнувати Святу годину з 20:00 до 21:00. Цим одночасно будуємо і свою сім’ю. Якщо ми цього не робимо, хвилі світу обрушаться на наш дім і зруйнують його. Ісус каже: «Не могли ви й однієї години чувати зі Мною? Чувайте і моліться». Тоді Бог буде будувати, кластиме на міцний фундамент духовний матеріал, який пройде і випробування вогнем. Але ми повинні пам’ятати про одне ‒ будівничим нашого життя не може бути наше еґо чи підпорядкування фальшивим архітекторам світу, які під впливом ангела світла будують Вавилонську вежу, яку чекає крах та загибель. Єдиним Будівничим нашого життя має бути Бог. Це означає, що ми повинні віддати своє життя у Його руки. Бог хоче від нас одного ‒ того, про що кожного дня молимося в «Отче наш»: «Отче, нехай буде воля Твоя!» ‒ не тільки на небі, але й у моєму житті на землі. Це здоровий погляд. Треба, щоб ми також принаймні раз на тиждень знайшли час прочитати для підбадьорення у вірі, окрім Святого Письма, і Життя святих. Вони є наші старші брати та сестри, які переможно пройшли життям, випробуваннями, терпіннями і вистояли. Вони є прикладом для нас, ці тисячі святих і мучеників, наші герої віри, а не зрадницькі церковники, які вміють використовувати фрази про Бога, зводячи людей на дорогу до погибелі. Цих Юд ми повинні остерігатися. Є і чесні єпископи, які терплять через той стан, який існує, але не можуть нічого робити в апостатичній системі. Всі вони не мають відваги вийти з апостатичної системи, вони думають, що все-таки можуть зробити хоч щось добре, і не усвідомлюють, що це обман. Щирих єпископів дуже мало. Теперішній час ‒ це час важкого випробування, ми повинні бути готовими навіть до суворого переслідування і мученицької смерті. Тому необхідна молитва, розмова з Богом. Потрібно давати Богу простір, щоб Він будував, будував наше життя, яке має увінчатися вічним щастям у небі.


Візантійський Вселенський (Католицький) Патріархат (ВВП) ‒ це спільнота монахів, священиків та єпископів, що мешкають у монастирях. Очолює ВВП Патріарх Ілля з двома єпископами-секретарями: + Тимотеєм і + Методієм. ВВП виник з необхідності захищати основні істини християнської віри від єресей і апостазії. Псевдо-папу Бергольйо ВВП не визнає і не підпорядковується йому.

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП


list-manage.com/subscribe?u=bed9f40cf4da3e3582e1ecefc&id=c8496b93c