Join Gloria’s Christmas Campaign. Donate now!
1
2
Clicks5

Первородний гріх і визволення у Христі (2 частина)

NewsLetters
www.youtube.com/watch Таїнство первородного гріха можливо зрозуміти лише у світлі Христової смерті і воскресіння. Боже слово нам вказує на два протилежні полюси: на Адама і на Христа. Хто …More
www.youtube.com/watch
Таїнство первородного гріха можливо зрозуміти лише у світлі Христової смерті і воскресіння. Боже слово нам вказує на два протилежні полюси: на Адама і на Христа. Хто залишається в Адамі, перебуває у смерті і в рабстві. Хто входить до Христової смерті, той має нове життя і правдиву свободу.
Ми народилися дітьми Адама без Божого життя. Якщо не народимося знову, а залишимося в цьому стані духовної смерті, будемо навіки засуджені. Ісус сказав: «Мусите знову народитися. Що народилося з тіла, є тіло, що народилося з Духа, є дух» (Ів. 3,6 наст.). Як маємо знову народитися? Йдеться про прийняття Господа Ісуса у своє життя через метаною і віру! «Тим, які Його прийняли, дав право дітьми Божими стати» (Ів. 1,12).
Питання: Як діяв Адам і як діяв другий Адам ‒ Христос?
Відповідь: Адам діяв сам по собі, відокремлено від Бога. В цьому полягала уся трагедія раю. Ісус, другий Адам, діяв протилежно: у всьому був залежний від Бога. Його програма була така: «Отче, не Моя, а Твоя нехай буде воля» (Лк. 22,42).
Питання: Чому Боже життя так мало в нас проявляється?
Відповідь: Причина в тому, що ми живемо ще своєю волею, своїм розумом, тобто своєю душею; ми працюємо і служимо у власній силі і не беремо сили від Бога. Незалежна душа є перешкодою для нового життя. Тому ми повинні її втрачати заради Господа Ісуса. Він каже: «Хто втратить свою душу ради Мене та Євангелії, той її знайде» (Мр. 8).
Юридична особа
Бог дивиться на Адама і на кожного, хто походить від нього, як на одну стару людину. Так само на Христа і на кожного, хто від Нього походить, Бог дивиться як на одну нову людину.
Якщо використаємо термін «юридична особа», то він виражає те, що кожен з нас, хто прийняв Ісуса за свого Спасителя і Господа, становить Його Містичне Тіло. Що б не зробила голова, те стосується і тіла з усіма його членами.
З допомогою п’яти малюнків роз’яснимо 5 ситуацій.

Перша ситуація: Влада старої людини (рис. 1)
Святе Письмо використовує три важливі терміни: перший ‒ гріх, другий ‒ стара людина, а третій ‒ тіло (див. Рим. 6,6).
Якщо слово «гріх» вживається в однині, то під цим поняттям розуміємо родовище зла, тобто духовне насіння диявола, яке увійшло до людської природи через прабатьків. Людська природа була інфікована насінням диявола і цю зіпсуту природу Святе Письмо називає стара людина. Наші особисті гріхи є плодом цієї зіпсутої природи, в якій залишається насіння диявола, тобто первородний гріх.
Поняття «тіло» у Святому Письмі означає не тільки наше біологічне тіло з його членами і п’ятьма чуттями, але також сили нашої душі, такі як розум і воля.
Гріх представлений як володар, який поневолює людину та змушує її чинити всі особисті гріхи. Людина стає рабом гріха, підпорядковується цьому тиранові і виконує всі його накази.
В такому поєднанні вони двоє ‒ гріх і стара людина ‒ шукають якесь знаряддя і знаходять тіло. Душевні сили тіла дають завдання членам: або дають вказівку очам, щоб дивилися, або вухам, щоб слухали, або рукам, щоб рухалися. Таким чином тіло виконує накази, продиктовані гріхом та схвалені старою людиною. Гріх є шефом, стара людина є в єдності з ним, а тіло практично виконує їхні накази у формі прогріхів. Результатом їхньої співпраці є численні гріхи, які здійснюємо.

Друга ситуація: Стара людина розп’ята з Христом (рис. 2)
Святе Письмо каже: «Адам став душею живою» (І Кор. 15,45). Через гріх він втратив Боже життя і йому залишилося тільки душевне (психічне) життя, яке через гріх під’єднується до диявола. Адам став незалежним від Бога і таким чином уподібнився до диявола.
Незалежний розвиток душевного життя віддаляє від Бога і веде до самообожнювання («Станете, як Бог, як боги» ‒ Бут. 3,5). Виходом є співрозп’яття з Христом і єдність з Його смертю: «Знаємо, що наш старий чоловік був розп’ятий з Христом… Ми поховані з Ним через хрещення на смерть» (Рим. 6,4-6). Ходити у вірі означає актуалізувати наше хрещення! Якщо вірою з’єднаюся з силою Христового розп’яття і смерті, то диявол, гріх і стара людина стають паралізованими і переможеними.
Питання: А що станеться з тілом?
Відповідь: Стара людина є розп’ята та занурена до Христової смерті, тому сила гріха вже не може володіти тілом. Тіло вже не слухає гріха, ані не погоджується на його пропозиції. За таких обставин тіло вже не має що робити, стає бездіяльним. Раніше мої уста безперестанно критикували, а тепер вже так не чинять, залишились без свого заняття. Мої ноги, які звикли ходити своїми дорогами, вже по них не ходять ‒ також стали бездіяльними. Мої очі, вуха, та й усе моє тіло, стали бездіяльними (katargethé) стосовно гріха.

Третя ситуація: Святий Дух і нова людина (рис. 3)
«Зодягніться у нову людину» (Еф. 4,24). «Хто з’єднується з Господом, є з Ним один дух… Тож прославляйте Бога у вашому тілі» (І Кор. 6,17 наст).
Тут також маємо три важливі чинники: Святого Духа, нову людину і тіло. Замість гріха, який уособлював рабовласника і тирана, до влади приходить Святий Дух.
Нова людина, про яку згадує Біблія ‒ це наша нова природа, яку ми отримали, коли були знову народжені з Духа (Ів. 3,7).
Через акт нашої віри і цілковитої відданості Христу в даній ситуації стара людина занурена до Христової смерті. Це означає, що в цей момент активувалась, тобто ожила, нова людина, яка досі була паралізована гріхом і старою людиною. Отже не боремося в першу чергу безпосередньо з гріхом, ані не умертвляємо тіло лише зовнішньо, але через віру відбувається зміна нашої сутності. В цьому новому поєднанні Святий Дух і нова людина діють на тіло, яке стає їхнім знаряддям. Воно виконує вказівки, натхненні Духом і прийняті новою людиною. Тепер Святий Дух перейняв владу замість гріха, який раніше був шефом. Тепер нова людина підпорядковується Божому Духу, а тіло практично виконує Божу волю. Вони троє мають єдність, є однозгідні, а результатом їхньої співпраці є плоди Духа: любов, радість, мир… (див. Гал. 5,22).

Четверта ситуація: Нове життя не функціонує (рис. 4)
Не достатньо того, що ми були охрещені, що відвернулися від світу, що прийняли Христа як Господа, а також не достатньо того, що ми в повноті прийняли того самого Духа, що й апостоли. Ми повинні також жити згідно з Духом, а це є боротьба!
Умовою того, щоб жити новим життям, є ходіння у вірі (пор. Рим. 6,11). Як тільки перестану чувати (див. Мт. 26,41), автоматично стара людина сходить з хреста, «оживає» і паралізує нове життя. Вона захоплює владу і знову робить тіло знаряддям гріха (див. Рим. 7,5).
Тому знову і знову через акт покаяння і віри ми повинні входити до смерті з Христом (див. ІІ Кор. 4,10 наст.), інакше стара людина буде породжувати заздрість, гордість, чужолозтво, розбрат і т.д.

П’ята ситуація: Нове життя функціонує (рис. 5)
Якщо стара людина не є на хресті, то в мені не може жити Христос (мал. 4). Але якщо стара людина в конкретній ситуації є на хресті і перебуває в смерті з Христом (мал. 5), то гріх не діє на тіло, і тоді через Святого Духа «живе в мені Христос» (Гал. 2,20). Це означає ходити в Дусі, жити життям перемоги, життям свободи! Цього потребуємо вчитися і переживати насамперед у внутрішній молитві. Ісус каже: «І однієї години (щодня) не спромоглися чувати зі Мною?» (Мт. 26,40).

Не залишаймося в Адамі, у смерті і у рабстві! Вірою входьмо до Христової смерті, там маємо нове життя і справжню свободу!

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату
+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі

1.08.2019