Ми боремося за щасливу вічність

Тут, в часі, ми боремося за щасливу вічність. Хочемо за будь-яку ціну спасти свою душу і якнайбільше душ, за які Ісус віддав Своє життя. Небо дійсно є нашим справжнім домом. Тут, на землі, мусимо боротися з гріхом, з духом брехні і самі з собою. «Стара людина» любить брехню і диявола, хоче йому служити. Тому мусимо зрікатися самі себе, тієї духовної системи, духовної інфекції, яка є в нас, і рішуче обрати Христа. Але ми знову автоматично падаємо до цієї старої системи. Це наче котити камінь під гору. Гріх – це коли камінь почне котитися вниз – летить автоматично. А котити вгору – це праця, зусилля, боротьба. Ми повинні виступити проти світу, диявола і його системи, а також проти себе, тобто гріха, який є в нас. Тільки тоді можемо своїм духом – тим найглибшим, що є в нас – з’єднатися зі Святим Духом, щоб в нас міг жити Христос. Ми повинні наслідувати Христа, а це означає прийняти терновий вінець, обпльовування, хресну дорогу. З цим треба рахуватися і постійно мати перед очима ціль – небо, яке є моїм домом.

Глибоко в нас має бути закорінене бажання: «Хочу бути спасенним! Хочу привести до спасіння якнайбільше людей. І навіть якщо б треба було пожертвувати своїм життям, Христа не зраджу!». Він сказав: «Хто Мене зречеться перед людьми, того Я зречусь перед Отцем Моїм небесним». Треба мати духа відваги: навіть якщо б з нас здирали шкіру, то хвилю це витримаю, Ісус дасть мені силу, а потім все закінчиться і мене чекає прекрасне небо. Тоді Ісус скаже мені: «Добрий слуго, ти був вірний в малому, увійди в радість Господа твого» (Мт. 25,23). Отож увійдемо в невимовну Божу радість, як каже Боже слово: «Чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що Його люблять» (1 Кор. 2,9). Крім того, усвідоммо, що ця радість і щастя будуть навіки. Якщо б цю вершину щастя, миру і слави ми мали переживати тільки 1000 років, і знати, що це колись закінчиться, то це вже не було б справжнім щастям, бо чим інтенсивніше людина переживає якесь щастя, тим болючіше знати, що його втратить. Але це щастя – вічне. Ті, які є в небі, знають, що їм його вже ніхто ніколи не забере.