Clicks7
NewsLetters

BВП: Родовище зла в нас ‒ первородний гріх

Літургія Римського обряду починається проявом покаяння: «Визнаймо перед Богом наші провини». Потім настає хвилина мовчання. Для того, щоб священик і віруючі справді призадумалися над собою, було б корисно хоч іноді використати і цей іспит совісті: «Щоб не обманювати себе, усвідоммо, що в кожному з нас є родовище зла. Тепер признаємо собі, як воно проявляється. По-перше: я егоїст, пропихаю не Божу волю, а свою. По-друге: я гедоніст, вишукую задоволення, навіть гріховну насолоду. По-третє: я осуджувач, осуджую інших, але своєї помилки не бачу і не хочу визнати» (хвилина тиші).

Свящ.: Господи, помилуй! Люди: Господи, помилуй!

Свящ.: Христе, помилуй! Люди: Христе, помилуй!

Свящ.: Господи, помилуй! Люди: Господи, помилуй!

Цей короткий покаянний імпульс веде нас до того, щоб ми знову усвідомили реальність своєї гріховності та наших конкретних гріхів. Чому ми грішимо? Бо в нас є корінь зла ‒ первородний гріх. Війни, катування, садизм, тиранія, вбивства ‒ усе зло, яке було і буде в людстві, виходить із цього спільного отруйного кореня. Він породжує всі гріхи і в результаті є причиною вічної погибелі.

Людина мусить признати зло в собі і конкретні гріхи, і тільки тоді може реально бачити свій стан і те, що сама собі не допоможе. Тоді нарешті усвідомить, що її єдине спасіння є у прощенні гріхів. Умовою для цього є покаяння. В день Воскресіння Ісус сказав апостолам: «Буде проповідуватися покаяння на відпущення гріхів». Відпущення гріхів пов’язане з таїнством воплочення Божого Сина і з Його відкупительною смертю на хресті. Своїм хрестом Ісус врятував нас від дороги самознищення ‒ від дороги гріха, яка веде до пекла.

Покаяння полягає не тільки в тому, що признаю собі гріх, але й у тому, що віддам свої гріхи розп’ятому Божому Синові і через віру прийму прощення. Ми щодня грішимо. Якщо правдиво каємося і в самому зародку зізнаємося перед собою навіть у малих гріхах та негайно йдемо з ними до Божого світла, то справджується: «Якщо ходимо у світлі, кров Христова очищує нас від кожного гріха» (1 Ів. 1,7). Якщо людина має біль навіть через малі упадки і має потребу відразу ж каятися, то відділяється від гріхів та отримує світло і силу, щоб уникати важких гріхів. Якщо цього не робить, то стає все більш сліпою на себе і її стосується вислів: гордість передує падінню.

Справжня самокритика вчить нас ходити у правді, мати правдиве відношення до себе, до Бога і до ближнього та виховує нашу совість.

Тепер подивімось на коріння наших гріхів. Апостол Павло у перших главах послання до Римлян розрізняє «гріх» в однині (для означення якого використовує і синонім «стара людина») і «гріхи» у множині як плоди «старої людини» (див. Рим. 1-8).

Біблійний опис початку світу, людини та гріха ‒ падіння ‒ не подає нам інформацію на зразок сучасної історіографії, але говорить через образи. Однак основні елементи події зрозумілі, а догматична реальність очевидна. Людина була б у боргу перед своїм ближнім стосовно основного, якби не проповідувала йому Христа, який приніс нам насамперед прощення гріхів і визволення з їхнього рабства, а тим самим справжнє щастя вже на землі та вічне життя в небі.

При неспотвореному, реалістичному спостереженні за людиною та історією можемо щодня бачити очевидність первородного гріха. Знаходимо явні прояви відчуження, яке спричиняє гріх, який також порушує відношення людини: до Бога, до інших людей та до себе самої.

Як на людину переходить первородний гріх? Він переходить через передачу життя, що пов’язане зі сексуальністю, яка у шлюбі має своє значення і порядок. Вона не тільки пов’язана з продовженням роду, але й служить утвердженню ціложиттєвої вірності, а тим самим і гармонійних подружніх відносин.

Відокремлення сексуальності від дітонародження

В теперішній час існує серйозна криза моралі, тісно пов’язана з відступництвом від католицьких догм.

Через моральний занепад сучасного світу був розірваний нерозривний зв’язок між сексуальністю та подружжям. З відділенням від подружжя сексуальність втратила свій вихідний пункт і стала всюдисущою злою силою. Після відділення від подружжя сексуальність була відокремлена і від дітонародження. Тоді з цього логічно виплила абсурдна брехня, яку сьогодні так переконливо пропагують, що кожна гидота і гріх, пов’язані зі сексуальністю, є так звано гідними людини і рівноцінними подружньому життю. Це призводить до ліквідації інституту подружжя та сім’ї, основної клітини суспільства.

Хто відкинув моральні принципи, той шукає задоволення пожадливості в перелюбі, а багато хто ‒ навіть у гріховній та злочинній педофілії, зоофілії, некрофілії, содомії... Гендерна ідеологія легалізує збочення, про які навіть соромно говорити і які часто пов’язані з психічними відхиленнями, з демонічною одержимістю та хворобами, як показує Євангелія (глухота, німота, сліпота, паралізація...). Такі люди стають медіумами нечистих демонів, яких Ісус не толерував, але виганяв. Родовище зла в нас має на меті наше самознищення. Засобом для цього є також масова мРНК-вакцинація, яка вже належить до процесу чіпування і яка пов’язана з редукцією людства, тобто із запрограмованим масовим геноцидом. Усі ці злочини закодовані в родовищі зла, яке називаємо первородним гріхом. Ми всі носимо його в собі і мусимо відділятися від нього, а не підкорятися і служити йому.

Збочена сексуальність не є нейтральною річчю, вона істотно впливає на психіку людини. Хто стане рабом цього протиприродного потягу, той стане відкритим для інших злочинів, таких як убивства, насильство, цинізм, садомазохізм, а навіть бунт проти Бога та сатанізм... Первородний гріх ‒ це корінь зла і злочинності в нас. За ним є духовна сила зла, яка через диявола, пекельного змія, перейшла на наших прабатьків. Вона приховано діє в нас, і ми повинні протистояти цій силі брехні та гріха, інакше знищимо собі життя, як дочасне, так і вічне.

В ексгортації «Amoris laetitia» замість об’єктивної правди та Божих заповідей як норма подається «суб’єктивний підхід». Це призводить до краху всієї моралі, бо за суб’єктивним підходом приховується корінь первородного гріха, метою якого є програма диявола – вічне прокляття. За цю нову антиєвангелію, згідно з Гал. 1,8-9, кожен її пропагандист є виключений з Церкви.

Легалізується гомосексуалізм, а єретичні теологи, лжепророки, не тільки приймають це, але й пропихають. Настільки вдалося змінити мислення людей, що збочення поступово стало невід’ємним правом, аспектом так званої вільної людини. Який злочинний обман! Тут вже немає місця для правди, для покаяння і для спасіння! Це дорога сліпої людини до загибелі.

Однак, є й інші причини цього відриву людської особистості від глибин її природи. Якщо плідність відділиться від подружжя, заснованого на ціложиттєвій вірності, то з благословення вона переміниться на протилежне, тобто стане прокляттям для окремих людей і для суспільства. Тоді дорога до погибелі назветься позитивним поняттям «право особи на щастя». Так доходять, наприклад, до того, що штучний аборт, а насправді злочин убивства ненародженої дитини матір’ю, називають «правом» та наступною формою «визволення». Ці оманливі парадигми поступово, впродовж останнього півстоліття, в надзвичайних масштабах пропагувалися і нав’язувалися духом брехні та смерті.

У Церкві єресі порушили екзистенційні догми, які є основою для збереження справжньої моралі. Людині потрібні мотивація і сила віри, щоб боротися з родовищем зла, яке є в нас, з гріхом. Якщо стовпи правди і світла впали, то і мораль не має свого обґрунтування. Якщо заперечується гріх, то не має сенсу ні Спаситель, ні християнство взагалі. Таке духовне самогубство і зрада Христа ‒ це плід поклоніння ідолу его, батьком якого (починателем) є диявол (Ів. 8).

Суспільство сатанізується. Настає анархія, руйнування справедливого законодавства, антизакони, декадентська філософія, заперечення різниці між добром і злом, наркоманія, вільна мораль, розв’язна сексуальність, пов’язана зі злочинністю і безправ’ям, аборти, евтаназія, зловживання наукою, технікою та медициною для самознищення, експериментальні вакцини... Все це породжує страждання, епідемії та фальшиві пандемії, війни та Божі кари. Якщо первородний гріх вибухає нерозкаяною гордістю та розгнузданою сексуальністю, то людина вже не хоче упокоритися, не хоче прийняти правду, залишається в самообмані, в брехні, відкидає Бога і йде дорогою до власної погибелі. А це програма первородного гріха в нас – самознищення дочасне і вічне.

Ядро спокуси людини, ядро її падіння, виражене в Біблії словами: «Будете як Бог» (Бут. 3,5). Це означає бути вільними від закону Творця, вільними від самих законів природи, абсолютними господарями своєї долі. Але те, що чекає такого нерозкаяного егоїста вкінці цієї дороги ‒ це пекло після смерті! Єдина дорога спасіння ‒ це Син Божий і Спаситель Ісус Христос, тільки в Ньому через покаяння маємо прощення гріхів.

+ Ілля
Патріарх Візантійського Вселенського Патріархату

+ Методій, ЧСВВр + Тимотей, ЧСВВр
єпископи-секретарі
8.09.2021

Підписатися на розсилку нових публікацій від ВВП

mailerlite.com/webforms/landing/b9p8t8