Дискримінація християн у світі

Щоденно уважні християнські інформаційні агентства повідомляють про дискримінацію християн у “християнських” країнах у ході гендерної революції. Упродовж останнього десятиріччя у багатьох країнах запровадили нові закони щодо “антидискримінацїї” чи “рівного ставлення”, які все більше обмежують свободу релігії, свободу сумління, свободу слова, свободу підприємництва та право батьків на виховання дітей. Насувається новий тоталітаризм, що видає себе за свободу, а насправді породжує соціальний хаос та все більше підважує основні демократичні свободи. “Огляд нетолерантності та дискримінації супроти християн у Європі” (Observatory on Intolerance and Discrimination againstCristians in Europe (intoleranceagainstchristians.eu), далі у тексті: “Огляд”) задокументовує тисячі таких випадків. Ось декілька прикладів:

– В Іспанії вивчення релігії стало не обов’язковим, а факультативним предметом. Окрім цього, запроваджено предмет “Громадянське виховання”, який впливає на переведення з класу в клас. Різні моделі сім’ї повинні подаватися учням як рівноцінні (Die Tagespost, 22. 07. 2006).

– У канадській провінції Британська Колумбія двом гомоактивістам було доручено орієнтувати навчальний план від дитячого садка і аж до 12 класу на гендер. Відвідування занять обов’язкове (LifeSiteNews, 08. 09. 2006).

– В одній британській школі учениці заборонили носити так званий перстень незайманості, який означав, що вона прагне жити у стриманості аж до шлюбу (kath.net, 22. 06. 2006).

– Грошовий штраф у розмірі половини місячної зарплати повинен сплатити історик Девід Меллан із одного з канадських університетів за те, що в листі до англіканського єпископа він назвав гомосексуалізм “неприродним” (kath.net, 01. 08. 2006).

– У славетному єзуїтському Джорджтаунському університеті у Вашингтоні (США) консервативні християнські організації були виключені з кампусу без обґрунтувань (LSN, 06. 09. 2006).

– Рокко Буттільйоне, який був призначений у 2004 році єврокомісаром з питань внутрішніх справ та юстиції, був усунутий з цієї посади через голосування у Європарламенті (з перевагою більшості в 1 голос), тому що він як католик і філософ висловився проти практикування гомосексуальності.

– Англійська Gay Police Association (Товариство поліцейських-геїв) опублікувала в газеті Independent оголошення під заголовком “Во ім’я отця”, на якому можна було побачити Біблію біля калюжі крові. Хоч і надійшло 50 000 скарг, проте державна адвокатура не наважилася виступити проти дискримінації християн (LSN, 26. 09. 2006).

– Губернатор Каліфорнії, Арнольд Шварценеґґер, у 2006 році підписав закон, згідно з яким державну підтримку отримають лише ті школи та інші установи, які докладатимуть зусиль на користь гомосексуалізму (LSN, 30. 08. 2006).

– У Німеччині батьки, які обрали для своїх дітей домашнє навчання, потраплятимуть до в’язниці. У вересні 2006 року поліцейські вдерлися в помешкання сім’ї Плетт та ув’язнили матір. Батько з дітьми втік до Австрії (LSN, 14. 09. 2006).

– Французьку жінку-політика Крістіну Бутен (Christine Boutin) 4 листопада 2016 року оштрафували на 5000 євро та присудили відшкодувати 6000 євро на користь ЛГБТ-організацій, тому що вона в інтерв’ю означила гомосексуалізм біблійним словом “гидота” (Лев 18, 22). (“Огляд“, 4. 11. 2016).

– Мистецька виставка в Мадриді, профінансована з коштів платників податків й дозволена мером міста, містила порнографічні зображення, серед інших – Кардинала, який ґвалтує жінку на церковному вівтарі (“Огляд”, 23. 10. 2016).

– Англіканського єпископа Ентоні Пріддіса (Anthony Priddis) у 2008 році оштрафували на 63 000 євро та присудили взяти участь у “тренінгу рівних нагод”, бо він не погодився взяти на роботу з молоддю активного гомосексуаліста.

– Ґарі МакФарлейна (Gary McFarlane) звільнили з роботи в Консультаційному інституті Relate, тому що він відмовився надавати консультації одностатевим парам щодо поліпшення їхніх стосунків. Він подав скаргу до Європейського суду з прав людини.

– Архієпископові Брюсселя Андре-Жозефу Леонарду (Andre-Josephe Leonard) під час Святих літургій багаторазово кидали в обличчя торти. Один із нападників пояснив: “Він заслуговує цього за всіх гомосексуалістів, які не наважуються про це сказати вдома, та за всіх дівчат, які хочуть зробити аборт”.

– Багато німецьких батьків скаржилися у Європейський суд з прав людини щодо державного примусу до гомосексуалізму, оскільки християнському вихованню насамперед загрожують уроки статевого виховання. Їхні скарги відхилили у вересні 2006 року.

Ці приклади засвідчують, що гендерна революція в жодному разі не прагне припинення дискримінації на основі сексуальних відхилень. Це вже відбулося, однак анітрохи не задовольнило рух. Якщо подумати, що декілька десятиліть тому, за гомосексуалізм карали, то успіхи справді вражаючі. Гей-паради у великих містах, узаконена рівність гомосексуальних партнерських взаємин з подружніми, право на усиновлення дітей гомосексуальними парами, гомосексуалісти на найвищих офіційних посадах, появи політиків на людях зі своїми одностатевими партнерами, все частіше позитивне висвітлення гомосексуалізму в ЗМІ та в рекламі, презентація кожної сексуальної орієнтації як вільного вибору в навчальних програмах шкіл, реклама гомосексуального стилю життя гомосексуалістами в школах. Боротьба триває, поки не будуть виконані всі пункти (сексуалізація суспільства, зруйнування інституції сім’ї) – закріплені на найвищому рівні Європейським парламентом.

(Взято з книги Габріели Кубі “Гендер виклики і загрози”, 2017)

Джерело: Сім'я під Покровом Богородиці