до patalaj:
Бачу, що ви не маєте почуття такту і поваги. Ви переступили межу дозволеного. В мене є почуття гідності і я не дозволю ображати себе жодним чином.
Бачу, що ви є людиною гордою і зарозумілою, тому буду видаляти кожен ваш зухвалий і образливий коментар. Претензії особисто до мене - відписуєте у приват. А так прошу відписувати по темі відео.

до patalaj:
Звідки ви взяли, що говорю зі злобою та осудом? Констатую факт з болем в серці. Думаю ви не заперечите, що УГКЦ має надзичайний авторитет на зх.Україні. Є факт реєстрації Всеукраїнської Ради ЛГБТ, діяльність якої спрямована на поширення і лобіювання інтересів сексуальних меншин. До чого призведе це все? І віслюк дасть відповідь. Зрештою, як син священика, ви би мали знати, що трапилось з такими містами як Содом та Гомора. Ми такого в рідній державі не хочемо. При всій своїй владі і авторитеті УГКЦ могла би як мінімум повпливати на цю ситуацію. Але що ж я бачу? Мовчання. А мовчати на гріх - гріх.
Чому кажу, що схвалюють? - Бесіди із Блаженнішим Гузаром. До постконфесійного християнства, ст.67. (книга така)

Я син священика. Маю нагоду довший час спілкуватися із багатьма душпастирями, серед них є різні, але ніхто з них навіть в жарти не підтримував цю гидоту. Не осуджуйте зі злобою священиків. Осуд - гріх, а плата за гріх смерть. Яка різниця смерть за толерацію до гоміків чи за страсть осуджувати і обмовляти.

Поширення пропаганди гомосексуалізму страшніше за сам факт цієї зарази. Люди з нормальною психікою мають право на захист себе і своїх дітей від цього збочення. У цьому праві якраз більшості людей і відмовляють підерасти. Вони признають тільки свої права розтлівати інших. Кожен, хто виступає проти гомосексуалізму, бореться за природній, а значить, розумний, логічний спосіб життя. І гомофобія тут не причім.

Треба не знати жодного гомосексуаліста, щоби настільки м'яко говорити про них. Я їх не осуджую і не маю жодної ненависті. Як істинна католичка хочу щоби душі спасалися від вічного пекельного вогню. Проте на жаль треба дивитись на речі реально - вони не бачать власного гріха, а навпаки із великою ненавистю до нас, християн, поширюють свої переконання і борються за свої т.зв. права. Але звичайно є й такі, які навертаються.
Отче Романе Терлецький, якщо ви закидаєте, що я розмахую руками щодо цієї надзвичайно актуальної проблеми і нічого не роблю, тоді ви займаєтесь наклепництвом. Не знаєте - не говоріть.

На тлі сексуального скандалу навколо католицьких священиків Бенедикт XVI заявив, що "найбільш небезпечними викликами" є одностатеві шлюби.
Зазначимо, що Папа виступив із осудженням гей-шлюбів на тлі сексуального скандалу, який спалахнув навколо самого Ватикану: йдеться про масштабне поширення педофілії серед католицьких священиків, зокрема в США, Німеччині та Ірландії. Самого понтифіка звинуватили в тому, що він знав про проблему, але не вживав жодних заходів для боротьби з нею.

В Католицькій Церкві нічого не змінилося. питання: чи ви є в ній?
ніхто не переставав називати гомосексуалізм гріхом. але одне засуджувати гріх, а інше помогти грішнику вийти з нього, показавши шлях через Божу любов, навернення і Святі Тайни. це вже не просто кричати комусь - ти грішник, адже це більшість з них і так відчуває і розуміє. тут потрібна важка праця, співпраця між священиком, психологом, психіатром, багато молитви. звичайно, легше помахати руками і позвинувачувати когось. якби наші сім'ї були міцними у Бозі, наші чоловіки і жінки любили Бога цілим серцем, а дітей Божою любов'ю, то багатьох таких проблем не виникало б.

ГОМОСЕКСУАЛІЗМ ЗАСУДИЛИ :
Василій Великий, Йоан Златоустий, Ав∂устин Гіппонський, Папа Григорій Великий, Петро Даміані, Бонавентура, Тома Аквінський, Катерина Сієнська, Бернардин із Сієни, Петро Канізій
— у своїх творах виразно засуджували гомосексуалізм — як «диявольську пристрасть» (Йоан Златоустий), як «порок, небезпечніший від усіх інших пороків..., що чинить людей ницими та спонукує до ненависті супроти Бога» (Петро Даміані), як «протиприродний порок, що зневажає Бога — Упорядника природи» (Тома Аквінський), як «проклятий гріх, до якого відчувають відразу навіть демони, які заволоділи цими нещасними» (Катерина Сієнська; Див.: «Розмова про Боже Провидіння», глава 124; Свята записала ці слова, які Ісус Христос сказав Їй в об'явленні), як «прокляту содомію, що каламутить розум та є найбільшим гріхом, який тільки існує» (Бернардин із Сієни) |Див.: Roberto de Mattei (Hrsg.), Kirche und Homosexualitat. Die Grunde einer unwandelbaren Verurteilung. — Christiana-Verlag: Stein am Rhein 1996. - C.13-21|

> Гомосексуалізм був засуджений цілою низкою Соборів:

Собор в Ельвірі (Іспанія, 305 р.)
> заборонив уділювати педерастам Тайну Євхаристії навіть в годині смерті.

Собор в Анкирі (314 р.)
> наклав за гомосексуалізм церковно-правові покарання.

Собор в Толедо (693 р.)
> засудив гомосексуальні практики як злочин, який слід карати юридичними засобами: клериків, які його допустилися, слід позбавити сану та відправити на дожиттєве вигнання, мирянам же — анафема і, після побиття батогом теж вигнання

Собор у Навлі (Палестина, 1120 р.)
> наклав цілу низку точно визначених покарань за гомосексуальні практики — від найбільш лагідних аж до спалення на вогні (для «рецидивістів»)

> Лятеранський Собор (1179 р.)

постановив, що якщо когось із клериків спіймають при здійсненні цього гріха проти природи, через якого «спадає гнів Божий на синів бунтівливих»; (Еф 5,6), то позбавити його сану та вигнати в монастир на покаяння, а мирянина — анафематствувати та строго віддалити від спільноти вірних (Див.: Roberto de... C.22)

> Римські Папи своїми Буллами та Конституціями неодноразово засуджували гомосексуальні практики:

святий Папа Пій V (1504-1572)
> видав дві конституції — Cum primum («Коли спершу», від 1.04.1566 р.) та Horrendum illud scelus («Жахливий цей злочин», від 30.08.1568 p.), у яких таврував гомосексуалізм як «огидний протиприродний порок похітливості» та накладав клєрикам, що його допустилися покарання у вигляді позбавлення всіх церковних гідностей, привілеїв та парохій, позбавлення сану та передання їх світському судові, який має їх судити нарівні з мирянами (Див.: Roberto de... C.22—24).

> Святий Папа Пій X

видав у 1910 р. «Великий катехизм», у якому означив гомосексуалізм як «нечистий гріх проти природи» та зарахував його, поряд з умисним вбивством, до гріхів, які «волають до Неба про помсту» («Великий катехизм» Папи Пія X, § 967: «Ці гріхи звуться такими, що волають до Неба про помсту, тому що Святий Дух так говорить, і тому, що їхня злоба настільки важка та очевидна, що вона кидає Богові виклик суворо її покарати»).
> Папа Бенедикт XV

видав у 1917 р. Кодекс Канонічного права, який залишався у силі до 1983 р. Кодекс приписував як покарання за гомосексуальні практики для мирян — «кару честі», яка означала втрату доброго імені, заборону займатися церковною діяльністю та сповняти функції, пов'язані з довірою, наприклад, хрещених батьків чи суддів. Для клериків — позбавлення посад, парохій, утримання (CIC, Can. 2359, § 2).
> Після II Ватиканського Собору Конгрегація Доктрини Віри видала два документи — Декларацію про деякі питання статевої етики Persona humana (25.12.1975 p.) та Пастирське послання про душпастирство для гомосексуалістів від 1.10.1986 р.

Конгрегація підтверджує, що не можна жодним чином узаконювати стосунки, які цілковито суперечать Божому планові та гідності людини (Persona humana §VIII: «...згідно з об'єктивним моральним порядком гомосексуальним стосункам бракує суттєвої і необхідної доцільної скерованості. У Святому Письмі вони засуджені як серйозна розбещеність і навіть представлені як сумний наслідок відкинення Бога (Рм 1,24-27; 1 Кор 6,10; 1 Тм 1,10). Ця Біблійна оцінка, звичайно, не дозволяє нам робити висновки, що той, хто страждає від цієї аномалії, особисто відповідальний за неї. Вона лише стверджує той факт, що гомосексуальний акт сам по собі внутрішньо розладнаний і не може бути виправданим за жодних обставин»;
Пастирське послання про душпастирство для гомосексуалістів, §7: «Як у випадку з кожним моральним непорядком, гомосексуальна активність стає на заваді самосповненню і особистому щастю, тому що вона суперечить мудрості Творця. Якщо Церква спростовує хибні думки стосовно гомосексуалізму, то вона радше захищає — реалістично та автентично зрозумілу — свободу і гідність людини, аніж обмежує її»)
«... Спираючись на Святе Письмо, яке таврує гомосексуалізм як гидке збочення, церковна традиція завжди пояснювала, що «гомосексуальні дії самі по собі внутрішньо невпорядковані». Вони є провиною проти природного права, бо продовження людського життя в такому статевому акті є виключене. Вони походять не зі справжньої потреби афективного і статевого взаємодоповнення. Їх не можна в жодному разі одобрити».
«Люди з гомосексуальною схильністю покликані до чистоти. Через чесноти самоопанування, які виховують до внутрішньої свободи, повинні і можуть вони... з молитвою і благодаттю, яка пливе зі Святих Таїнств, крок за кроком, але рішуче наближатися до християнської досконалості»
АЛЕ, НА ЖАЛЬ, СЬОГОДНІ В ЦЕРКВІ ВЖЕ ВСЕ ПО - ІНШОМУ....

оскільки є "знавцями" і знаєте все краще будь-якого священика і єпископа, то що мені маленькому з вами сперечатися. ще трошки і ви самі захочете як деякі німкені бути священиками, бо на ваш погляд я з іншими священиками вже не будемо потрібні. як то кажуть хтось хоче бути "папським" більше ніж папа.

і ще мабуть забув подякувати за безкоштовну рекламу моєї маленької книжки, метою якої є заохотити чоловіків брати участь у житті подружжя, сім'ї та дітей. просіть Божу любов ваші серця наповнити, бо відчуваю, що ваша образа на Церкву виражає, що вам бракує цієї любові і бракує батьківської любові.

Мені сподобалася Ваша внутрішня розмова. нагадує розмову двох жіночок на базарі, що свого священика обмовляють або людину, яка розмовляє сама з собою тільки в двох особах. Прочитайте спочатку мою книжку, а потім робіть висновки. Ваші коментарі постійно побудовані на поверховості висновків. І ваші судження про Церкву далекі від пророчого духа, більше пахнуть духом неправди.
А "Вагітний" тато" взято зі слів "Авраама породив Ісаака". Може і Біблію звинуватите у збоченні?