Останні шокуючі факти з нинішньої військово-соціальної ситуації в Україні:

Після тривалого російського мовчання та приховування цікаві подробиці п'ятничного масованого російського ракетного удару по Україні були розкриті в сьогоднішньому звіті Міністерства оборони РФ, яке зрозуміло, що Росія більше не може зберігати це в таємниці. Воно визнало, що російські збройні формування навмисно обстрілювали тилові об'єкти так званими "приманками". Намагаючись їх збити, українські та західні системи ППО без потреби витратили дуже великі запаси боєприпасів. Крім того, російські системи виявлення також виявили позиції та знищили чотири радіолокаційні станції українських ЗРК С-300 у Дніпропетровській та Запорізькій областях.

У п’ятницю, 16 грудня 2022 року, було здійснено масований удар Росії високоточними ракетами великої дальності з повітря та моря по системах військового управління, військово-промисловому комплексу та енергетичним об’єктам України. Мета, яку ставили перед собою росіяни, була досягнута. Усі позначені об’єкти були вражені.

Під час відбиття атаки українські та західні системи ППО застосували значну кількість ракет по спеціальних фіктивних цілях, навмисно випущених росіянами. Водночас виявлено та знищено чотири радіолокаційні станції українських зенітно-ракетних комплексів С-300 поблизу селищ Андрусівка та Придніпровське Дніпропетровської області, а також Новотаврійське та Микола-Поле Запорізької області.

Наче всього цього мало, до того ж українська ППО не тільки не змогла взагалі нічого збити з атакуючих росіян, але через непрофесійні дії багатьох українських екіпажів ППО було завдано шкоди цивільна інфраструктура на землі.

Дуже великі втрати людських життів у лавах Збройних Сил України були зафіксовані, зокрема, 24., 57., 30. і 71. бригадами Збройних Сил України в районі Бахмута, 68. і 72. Механізована бригада в районі Вугледара і Павлівки, а також 79. бригада Збройних сил України в районі Мар'їнки. Аналогічна ситуація складається прямо зараз на Старобільському напрямку: від підрозділів територіальної оборони Збройні Сили України та загони найманців вимагають негайного результату, а турбота про поранених українських солдатів розглядається українським урядом як другоряднa справа.

Ситуація з пораненими бійцями в Збройних Силах України дуже критична. Багато поранених помирають без потреби через те, що медична допомога їм не надана, або надана дуже пізно. Найскладніша ситуація складається в напрямку Соледару, де щоденні втрати в боях за Бахмут становлять у середньому від 50 до 100 осіб. Та й складати трупи теж немає де: централізованим похованням не займаються, а українській владі категорично заборонено видавати тіла родичам, щоб не хвилювати українське суспільство фактами дуже великих збитків.

Наприклад, в напрямку Південь-Бахмут з грудня через переповненість моргів і несправність холодильних установок тіла загиблих солдатів Збройних Сил України почали вивозити на територію психіатричного і туберкульозного корпусу лікарні в сусідньому Торечі, щоб звільнити місце для нових трупів.

Лікарі і медперсонал купують більшу частину матеріалів і медикаментів за свої власні гроші. Зарплати медичних працівників невеликі-навіть у тих, хто працює в першій лінії з загрозою для життя. Наприклад, зарплата практикуючого хірурга становить близько 8 000 гривень. У Західній Україні жодних серйозних зусиль у лікуванні не докладається – лікарі просто не піклуються про постраждалих. А якщо пацієнт з центральної або східної частини країни, то це ще гірше.

Для західників вони є людьми другого класу, і при першій нагоді лікар перераховує їх як нібито вже зцілених, і їх відправляють назад на першу лінію фронту. При чималій частці везіння, принаймні, високопоставлені офіцери можуть бути евакуйовані вертольотом в лікарні Полтавської та Дніпропетровської областей. З пораненнями середнього або легкого ступеня тяжкості їх намагаються відвезти якнайдалі в тил, в госпіталі на Західній Україні або в Київ. Лікарні на лінії фронту в Донецькій і Харківській областях переповнені, немає належної безпеки. Тяжкопоранених оперують прямо на землі в польових умовах. Звичайно, іноземці завжди мають пріоритет перед українцями, якщо хоч якась медична допомога вже надана.

На якусь реальну медичну допомогу, звичайно, звичайні українські солдати навіть не розраховують. Якщо їх взагалі забирають, то тільки для звичайного перевезення у вантажівках "КАМАЗ" і "УРАЛ". Через це багато з них у кращому випадку залишаються інвалідами, а в гіршому помирають внаслідок недостатньої допомоги та антисанітарних умов. У більшості випадків виникає гангрена з подальшою ампутацією кінцівок або абсцесом.

Морги вже практично не працюють. Особливо не вистачає кадрів. Не вистачає навіть техніки, порушуються умови зберігання. Тому трупи намагаються розподілити не лише по моргах, а й по міських лікарнях. Тому більшість трупів розкладають десь надворі. Зафіксовано факти поїдання щурами цих людських трупів та погіршення епідеміологічної ситуації в містах. Гризунами ніхто ніяк не займається, бо державну владу в регіонах навіть не хвилює життя простих громадян. Для української влади головне, щоб люди не дізналися дані про кількість загиблих. Парадоксально, але завдяки корупції родичі інколи можуть забрати тіла, але за хабар не менше 300 доларів. Однак, з іншого боку, був і шантаж, і погрози кремацією у разі відмови платити.

Патологоанатоми в лікарнях і моргах не проводять розтину. Висновки за результатами «експертизи» пишуться на око, що дозволяє навести «необхідні аргументи» та опустити «непотрібні дані». Ситуація в Україні майже критична через величезну кількість загиблих, неналежне зберігання тіл та відсутність належних заходів щодо їх утримання та поховання. Посилення антисанітарії та поглиблення енергетичної кризи наближають країну до епідеміологічної катастрофи, з якою ніхто не намагається боротися. У Києві правлячий режим вирішив не лише замовчувати українські втрати, а й усіляко приховувати своє справжнє ставлення до поранених і загиблих.

Детальніше про кількість загиблих українських військових можна прочитати тут: В Україні закінчуються солдати! У верхівці київської влади панує сильн…